Доступність та належні умови навчання дітей з інвалідністю в школах
Життя людини складається з декількох періодів. Навчання в середній школі є одним з найважливіших етапів людського буття. Адже саме від цього процесу залежить все майбутнє і таке дорогоцінне життя людини, адже вона живе тільки один раз і ніхто не має права його змарнувати. Саме в школі майбутня доросла людина вчиться не тільки різного роду знанням, але й спілкуванню, терпінню, розсудливості, винахідливості, творчості, альтруїзму, коротко кажучи всього того, що дитина не навчиться вдома. Якщо ми спитаємо в будь-кого з батьків про те, чи вони хочуть, щоб їхня дитина ніколи не навчалася в школі, то вони подивляться на нас, м’яко кажучи, з подивом. Нажаль, в наші часи дуже багато діток народжуються фізично хворими. Все їхнє життя – суцільна боротьба. Кожен день їхнього життя вони вчаться жити і виживати. Те, що здорова дитина може зробити за 5 хвилин, дитина з інвалідністю може це робити пів години. Той момент, коли вона буде максимально пристосована до життя, залежить не тільки від Бога, батьків, але й від всіх тих людей, які трапляються на її шляху. Так як для здорової дитини навчання в школі дає зелене світло для подальшого розвитку її особистості, яка може принести суспільству велику користь, то дитина з інвалідністю потребує цього навчання набагато більше і може бути набагато корисніша від здорових, адже як ми знаємо, що, якщо Бог одне забирає, щось інше дає. В наш час для таких дітей існує навчання на дому. З одної сторони це не погано, адже займаючись індивідуально, дитині можна краще дати знання, але це не зовсім вірна думка. По-перше, сидячи в класі, там де є багато дітей, ця дитина краще запам’ятовує матеріал, адже вона його чує протягом уроку багато разів від інших дітей. По-друге, ця дитина вже майже на початку свого життя вчиться долати труднощі, здобуваючи важливі навики, які допоможуть їй у подальшому житті. По-третє, і, на мою думку, найважливіше – взаємозв’язок між здоровими дітьми і дітьми з інвалідністю. Як для перших, так і для других це є найціннішим досвідом в їхньому житті. Для дитини з інвалідністю цей досвід дає те, що вона не бачить в собі дуже великої відмінності на психічному рівні і вона звикає бути в середовищі здорових людей, де вона буде відтепер почуватися вільно, без комплексів. Завдяки цьому ця дитина, маючи фізичні обмеження, не буде звертати увагу на свою хворобу, а буде прагнути кимось стати, щоб бути корисною. Але набагато цінніший досвід матимуть здорові діти. По-перше, вони ніколи не будуть вже дивитися на людей з інвалідністю як на химер, ніколи не будуть їх жахатись і жаліти надмірно, а навпаки, будуть доброзичливі і завжди готові прийти на допомогу. По-друге, в здорових дітях виховуватиметься любов до ближнього. Дивлячись на все це, ми розуміємо, що доля нашої держави в майбутньому в руках дітей, які навчатимуться в таких школах, буде значно кращою. Висновок з цього всього маємо зробити такий, що саме від нас залежить майбутнє наших дітей і ми маємо прикласти всі зусилля для того, аби такі школи почали своє існування. Як нам це зробити? 1. Створити всі фізичні умови в школі, пандуси, поручні, туалети і т.д. 2. Ввести нову штатну одиницю в школі для допомоги учням з інвалідністю, які самі не можуть добре пересуватись, переходити з класу в клас. 3. Мати шкільний спец. автобус. 4. У тих, хто зовсім не може ходити, їздити на колясці, має бути вдома комп’ютер і в школі має бути комп’ютер з камерою, щоб через скайп був, хоч далеко не ідеальний, той важливий зв'язок зі світом. Майбутнє наших дітей в наших руках.
