28.02.2015 Житомирський міський благодійний фонд соціального захисту людей з інвалідністю "Милість" з Чесновською А. та Овдієнко В. відкрили та провели богословсько-філософське коло роздумів та дискусій.

            Перша тема кола була "В чому ціль мого життя". Чи можливо нормально жити людині не маючи сенсу життя. Виявляється, що не можливо. Для активного та успішного життя людина повинна мати ціль, але з цілями теж не все так просто. Є цілі найголовніші, життєві та повсякденні. А життя це не проста дорога, на якій дуже багато проблем, стресів, відчаїв, депресій, одним словом - це бур'яни, що можуть заглушити не лише якусь ціль, а й саму людину. Для того, щоб це не відбулося, людина повинна мати одну найголовнішу ціль, мету, з котрої буде світити незгасне світло, міць та з якого будуть випливати усі інші правильні цілі, від яких людина зможе багато доброго досягати для суспільства і для себе. Я скажу вам про власний приклад. Мене, як і кожну людину створив Бог для своєї слави та для того, щоб людина мала змогу перебувати з Богом вічно. Найголовніша ціль мого життя - це бути з Богом вічно. Адже іншої для людини найголовнішої цілі, яка стосувалася б її самої - не існує, бо людина смертна істота, а перед смертю ні в чому немає сенсу окрім вічності. Коли я прагну досягнути своєї основної мети, автоматично формуються інші ціль, які приносять мені користь і людям. Найголовніша ціль заставляє мене бути активним, використовувати усі мої таланти на суспільне благо. Найголовніша ціль привела мене до того, що я маю зараз, ким я є, що роблю і що буду робити. Дякуючи Богові, я маю чудову маму, яка мене поставила на ноги і не здалася, виховуючи мене та цього часу мене підтримує, я маю здорову, гарну, добру дружину, яка є моєю помічницею і підтримкою, маю доброго сина і т.д.  Все це завдяки пізнанню та виконанню волі Отця, через Христа, у Святому Духу