03-10.12.2015р. в Білій Церкві завершився фінал чемпіонату України з шашок-100, куди вперше вдалося потрапити майстру ФМЖД Гонгальському Олександру.

- Олександре, вітаю вас із тим, що приймали участь у такому поважному чемпіонаті! Чи задоволені ви, що брали участь у цих змаганнях?

Дякую. Так, я дуже задоволений тим, що вперше зміг потрапити до фіналу, адже багатьом здоровим майстрам спорту України не часто вдається там пограти, не говорячи вже про людей з інвалідністю. Напевно, за всю історію незалежної України, лише дві людини з ураженням ОРА змогли зіграти у фіналі, це я та Дмитро Мариненко з Вінниці.

- Як довго ви намагалися дійти до фіналу?

Я зовсім не очікував того, що так швидко мені вдасться дійти до фіналу в шашки-100, адже я лише другій рік граю у півфіналі та кубку України з шашок-100 серед здорових чоловіків. Усе життя я вчився грати в шашки-64, багато разів грав у півфіналах, але так і не міг потрапити у фінал. Декілька років тому почали проводити чемпіонати України, Європи та світу серед людей з інвалідністю саме в шашки-100. Тому мені прийшлося  вивчати шашки-100. Ці шашки в багатьох відношеннях відрізняються від шашок-64, мені важко в них грати і я довгий час думав, що не зможу їх опанувати, але я не сиджу на місці, намагаюся багато тренуватися, їздити на турніри та сподіватися на Божу допомогу, напевно, завдяки цьому я здобуваю багато гарних результатів.

- Як до вас, як до людини з інвалідністю, ставилися на фіналі?

Знаєте, у наш час є багато тих, хто дивиться на людей з інвалідністю з подивом, а часом навіть з відразою. Завдяки моїм перемогам у різних сферах життя, я показую, що людина з інвалідністю є звичайною та розумною, яка може творити багато корисних справ та має такі самі права, що й здорові люди. На фіналі майже усі гравці мене знали, грали зі мною як зі здоровою людиною, відношення було в більшості доброзичливе або нейтральне. Дуже мене підтримували такі учасники фіналу, як: срібний призер чемпіонату СССР Л. Ципес, майстер спорту В. Пересечанський, гросмейстер І. Кірзнер та ін. Нажаль, була там одна людина, яка сказала мені, що цей чемпіонат не для інвалідів. 

- Які результати ви здобули на цьому чемпіонаті?

Для мене те, що я потрапив у фінал чемпіонату України - вже є результатом, адже головна мета фіналу - відбір на чемпіонати Європи та світу. Там зібралися одинадцять найсильніших гравців України 2015 року. В ньому приймали участь чотири гросмейстери, чотири майстри спорту та три кандидата в майстри спорту, один з кандидатів В. Антонович виконав норму майстра спорту України. Уперше за мою спортивну діяльність в шашках-100 серед здорових людей, я грав з такими сильними гравцями України. Хоча я цей чемпіонат програв, але я радий, що піднявся на такий рівень змагань, адже у спорті не можливо підвищувати свою майстерність не маючи можливості грати з гравцями міцнішими за мене. Неможливо стати висококваліфікованим гравцем, якщо сидіти вдома, вчити теорію та грати з друзями. Практика гри на змаганнях з гравцями сильнішими від мене - 50-60 відсотків успіху спортсмена.

- Які партії вам найбільше запам'яталися на фіналі?

 Усі партії були важкі. Першу партію я грав з чемпіоном світу та Європи з шашок 2004-2005р., гросмейстером та чемпіоном цього фіналу Ю. Анікєєвим, у якій припустився помилки та програв у нічийній ситуації. Партію з Л. Ципесом не зміг виграти, хоча провів йому комбінацію і потрапив у дамки, у результаті нічия і т.д. На змаганнях я побачив свої помилки і зрозумів над чим мені працювати, щоб бути на рівні цього фіналу.

- Хто фінансує та допомагає вам їздити на різні змагання?

Як завжди, у фізичному плані мені допомагають дружина та друзі. Цього разу зі мною їздив брат моєї дружини, Петро Ковальчук. За постійну фінансову допомогу хочу подякувати мамі Л. Гонгальській та заступнику Житомирського міського голови М. Хренову. Також за весь рік хочу подякувати Житомирському обласному Інваспорту та Житомирському Управлінню у справах сім'ї, молоді та спорту.

- Чи сподобалася вам організація чемпіонату?      

Ні. Якщо порівняти з півфіналом у Дніпродзержинську, то там рівень організації був вище. Фінал України повинен проводитися на більш високому рівні. Починаючи з шашкових годинників та дощок, і закінчуючи освітленням цієї події у ЗМІ, не говорячи вже про умови доступності для людей з інвалідністю. Навіть партії турніру не набирались. Хоча вже давно пора зробити це нормою для суддів! Не було ніякого призового фонду, що теж вже стало звичним в нашому виді спорту.

- Який найбільший здобуток був у вас в 2015 році?

Цей рік був для мене дуже насичений на події та перемоги. Я вже давно хотів стати депутатом, щоб мати більші можливості допомагати людям. Незважаючи на деякі проблеми, стосовно внесення мене у списки кандидатів, я став депутатом VII скликання Корольовської районної ради м. Житомира. За роки мого життя я побачив, що для Господа Ісуса Христа немає нічого неможливого, тому Слава  Йому за все і подяка!