Літній час - час на відпуски, на відпочинок і на пошук самого себе у Богові. Цього літа я отримав добру пропозицію від моїх друзів поїхати у паломництво до Меджугор'я (Боснія та Герцеговина), де проходила міжнародна зустріч людей з інвалідністю. На цю зустріч з'їхалось більш як 1700 чоловік з багатьох країн. Дякуючи сестрі Терезі з Меджугор'я та Віктору Олександру я зміг узяти із собою свою сім'ю та декілька людей з інвалідністю з м. Житомира та Новоград-Волинського. Поїздка була довга та виснажлива, але усі мали велике бажання туди дістатися, адже це місце дуже відоме своєю незвичайністю. Увесь католицький світ твердить, що там з'являється Марія, мати Ісуса Христа. Ось вже 34 роки Вона приходить та спілкується з візіонерами, передаючи свої повідомлення усьому світу. Багато людей не вірять у це, думають, що це обман чи витівки сатани, щоб відвести людей від Господа. Чому вони так гадають? Може тому, що Марія вчить молитися Розарій, або деякі люди не знають Писання, починають весь час молитися до Марії, шукаючи Її замість Господа, бо бояться прийти до Ісуса, через свою гріховність. Чи вірив я в присутність Марії в Меджугор'ї? Я віруюча людина, яка мала справу з вивченням Біблії, логіки та філософії, сам пишу книжку на богословсько-філософські теми, тому, перед тим, як у щось повірити, я повинен мати в цьому раціональну логіку, а найперша логіка у тому, що Господь все може. Він самодостатній і робить те, що хоче. Так, у мене теж є деякі питання, щодо цього з'явлення, але чим більше я там буваю, тим упевнююся у тому, що це місце особливе. 10 липня 2015 року я вдруге поїхав у Меджигор'є. З кожним разом я їду туди, сподіваючись побачити Ісуса чи Марію, дуже прагну з Ними поговорити та зцілитися. З волі Божої я маю змогу туди поїхати, але ніхто мені там не з'являється. Господь благий і добрий до мене, Він мав для мене завдання і кожного разу Господь мені там щось показує. Цього разу, крім того, що я мав змогу повезти туди свою групу з Житомирської області, мені випала честь перед багатьма людьми з різних країн говорити коротку промову на тему "інвалідність і суспільство" та дати маленьке свідчення про те, чому я приїхав до Меджигор'я. Що я там узяв для себе? Що я там побачив особливого? Найбільше мені запам'ятався один випадок, який трапився майже на моїх очах, 50 метрів від мене. В цей час проходила у храмі служба, раптом якийсь голос почав кричати на польській мові. Я обернув голову, побачив, як один чоловік почав біснуватися. Багато слів, які говорили біси я не почув, але дуже чітко почув такі слова: "ми не вийдемо звідси, ми ненавидимо Меджигор'є, ненавидимо Марію". Друге, що на мене справило вражання - покаяння родини мусульман і прийняття християнства після зцілення хворого сина.  В цьому місці є багато речей, котрі не можливо пояснити наукою: зцілення, явлення померлих святих живим людям і т.д. Там багато моляться, дуже відчувається духовна, Божа сила. Після Меджигор'я ми поїхали на один день на Адріатичне море до Хорватії. Казкове місце: гори, море, хвойні дерева - показало нам велику та гарну творчість нашого Господа Бога. Натхненність та бажання працювати далі на Божій ниві благополучно привели усіх до своїх рідних домівок.

Голова Житомирського міського благодійного фонду соціального захисту людей з інвалідністю "Милість", Гонгальський О.